Система освіти Німеччини

Вища освіта у Німеччині

У світі з кожним роком зростає число студентів, які їдуть навчатись за кордон. І кожний десятий з них обирає Німеччину. Чому?

Академічний ландшафт Федеративної Республіки привабливий як для починаючих студентів, так і для молодих вчених. Його відмінна риса - гармонійне поєднання старих університетських традицій і сучасних досягнень науки. У "студентському містечку Німеччини" нараховується понад 300 ВНЗ. Разом зі старими університетами, що відрізняються широким вибором класичних предметів, у Німеччині з’являються все більше і більше нових ВНЗ, які роблять ставку на міждисциплінарне навчання і тісний зв’язок між теорією і практикою. Головний принцип вищої освіти у Німеччині - "академічна свобода". Тому до німецького університету може вступити кожний за умови виконання вимог допуску до навчання у ВНЗ. Відповідно до принципу "академічної свободи" навчання є безкоштовним. Плату стягують лише нечисленні приватні університети.

Зв’язок навчального процесу і наукових досліджень

Інший важливий принцип німецьких ВНЗ – зв’язок навчального процесу і наукових досліджень. В університетах ФРН працює багато відомих науковців. У лабораторіях при університетах часто здійснюються відкриття світового рівня.

Наукові і учбові процеси не обмежуються одними лише теоретичними заняттями і розробками. У німецьких ВНЗ дають не тільки теоретичну освіту, але і досвід практичної роботи за спеціальністю. Фундаментальні дослідження тут поєднуються з прикладними науками. Існує багато прикладів вдалої співпраці університетів з міжнародними концернами і закордонними дослідними інститутами. Усе це підвищує конкурентоспроможність і кар’єрні шанси випускників німецьких ВНЗ.

Вища освіта і кар’єра

Той, хто не прагне до наукової кар’єри, може обрати для навчання один з вищих спеціальних учбових закладів або поступити до одного з політехнічних інститутів. З практичною стороною обраної професії студенти цих вузів знайомляться на німецьких підприємствах. Промисловість зацікавлена у встановленні контактів з іноземними студентами, яких вона розглядає як своїх потенційних менеджерів або партнерів у бізнесі за кордоном.

Стипендії

У Німеччині існує багато фондів, завданням яких є фінансова підтримка обдарованих студентів ( Begabtenfoerderung ). При цьому, під "обдарованістю" розуміють не стільки здатність отримувати гарні оцінки, скільки особисті якості потенційного стипендіата, його життєва позиція.
Деякі фонди займаються, головним чином, наданням стипендій студентам. Інші – надають фінансову підтримку аспірантам (Doktorand), які працюють над дисертаціями. Частина фондів отримує державні субсидії або фінансуються німецькими фірмами, інші знаходяться під опікою церков або існують на приватні пожертви.

Багато програм надають фінансову підтримку іноземним студентам і особам, які мають ступінь (Graduierte). Так як кількість бажаючих отримати стипендії для навчання у Німеччині велика, потрібно потурбуватися про завчасну подачу заявок і вірне їх оформлення.

Поряд зі Службою академічних обмінів Німеччини DAAD і приватними фондами, фінансову підтримку іноземним студентам пропонують і фонди політичних партій. З правової точки зору вони не входять до організаційної структури партій, але дуже близькі до їх політичних позицій.

Важливо відмітити, що розмір стипендії розраховано таким чином, щоб цих коштів вистачило на життя. Спочатку ця сума може здатись великою, але повірте, що до кінця місяця від неї у вас мало що буде залишатись. Якщо стипендіат знайде можливість підробляти під час навчання, то він повинен повідомити про це в підтримуючий його фонд. Як правило, у таких випадках сума, зароблена студентом, вираховується зі стипендії.

Повну інформацію про стипендії і фонди, які надають їх для навчання у Німеччині, можна знайти в брошурі німецької Спілки взаємодопомоги студентів ( Studentenwerk): Foerderungsmoeglichkeiten fuer Studierende Bad Honnef 2000.

Фонди політичних  партій

Багато з сьогоднішніх молодих вчених у майбутньому займуть ключові позиції у суспільному і політичному житті. Тому надання стипендій іноземним студентам і аспірантам входить до сфери інтересів фондів політичних партій. Той, хто вчився у Німеччині, знайомий з ситуацією в країні, її ринком, розуміє культуру ФРН, має більше можливостей налагодити контакти з німецькими партнерами, фірмами, державними і суспільними організаціями. Основним критерієм відбору кандидатів є їх соціальна активність і готовність застосовувати отримані у Німеччині знання після повернення на батьківщину.

Поряд з матеріальною допомогою фонди політичних партій надають своїм стипендіатам і моральну підтримку: ними опікуються доценти і професори, які співпрацюють з фондами. Крім того, у стипендіатів є можливість приймати участь у заходах, які фонди проводять у ВНЗ і науково-дослідних інститутах.
Служба академічних обмінів Німеччини склала список програм федеральних земель і ВНЗ, які виділяють стипендії для міжнародного студентського обміну. Цей список можна переглянути і скачати в Інтернеті.

Система освіти Німеччини

Система освіти Німеччини представляє собою класичну структуру, що складається з початкової, середньої і вищої школи. На всіх рівнях цієї структури представлені як державні, так і приватні навчальні заклади, хоча кількість останніх незначна. Держава гарантує усім громадянам отримання обов’язкової середньої освіти, тому навчання у державних початкових і середніх школах є безкоштовним. У більшості випадків безкоштовним є і навчання у державних університетах. Керуючими органами системи освіти є Постійна конференція міністрів освіти і культури земель ФРН і Конференція ректорів навчальних закладів Німеччини. На рівні земель керівництво навчальним процесом здійснюють земельні профільні міністерства, які також затверджують підручники для використання у школах даної землі. У кожній із земель діє свій закон про освіту, складений на основі "рамкового" федерального закону. Основні риси сучасної системи освіти у Німеччині сформувались у період Веймарської республіки (1920-ті роки), коли відбувся поділ середньої школи на повну народну школу, реальну школу і гімназію. До початку 1950-х років навчання у реальній школі і гімназії було платним. Мережа дошкільних дитячих закладів у Німеччині розвинена слабко. Дитячі садки в основному знаходяться у приватній власності, їх відвідують діти віком від трьох до п’яти років. Навчання у початковій школі (grundschule) у Німеччині починається у шестирічному віці і триває протягом чотирьох - шести років. У перших двох класах відсутня дисциплінарна структуризація - базові знання з математики, німецької мови, краєзнавству, музики і релігії викладаються комплексно, в рамках одного навчально-виховного курсу. Як правило, початкові класи існують в рамках структури середньої школи (allgemeineschule), де учні, які отримали початкову освіту, продовжують навчальний курс, власне, у середній школі (з 10-12 до 16 років) і середній профільній школі (з 16 до 19 років). Середня профільна школа, що завершує повний курс середньої освіти є, одночасно, і підготовчим етапом до університету. У Німеччині існують також профільні школи, які дозволяють отримати закінчену професійну освіту (аналог нашого поняття "середня спеціальна освіта") і влаштуватись на роботу за спеціальністю. Загальна тривалість повного курсу середньої освіти у Німеччині (початкова і профільна школи включно) складає 13 років. Починаючи зі стадії, власне, середньої школи, вводиться багатоваріантність освіти: учні, окрім вивчення базових предметів, мають право самостійно обирати додаткові навчальні дисципліни.

Середні школи ФРН поділяються на п’ять основних типів: гімназія, реальна школа, головна школа, професіональна школа і загальна школа. Найбільш престижним типом середньої школи є гімназія (gymnasium), диплом якої дозволяє без вступних іспитів вступити на більшість факультетів університету. Як правило, гімназії спеціалізуються на гуманітарній освіті. Реальна школа (realschule) також володіє достатньо високим статусом і дає професійну освіту у галузі обслуговування, торгівлі і державної служби. Високий бал, отриманий за результатами навчання у реальній школі, дозволяє вступити до старшого класу гімназії, а потім - до університету. Головна школа (hauptschule) призначена, в основному, для учнів, які не передбачають продовження своєї освіти в університеті. Професійна школа (professionalschule) також орієнтована переважно на учнів, які прагнуть оволодіти тією чи іншою робочою професією і не планують отримувати вищу освіту. Загальна школа поєднує різні особливості гімназій і реальних шкіл, що дозволяє отримувати одночасно гуманітарну і технічну освіту. Учні загальних шкіл, які склали іспити за програмою гімназії, отримують можливість вступити до університету.

Серед кожного з п’яти типів середніх шкіл Німеччини, представлені як денні школи, так і школи-інтернати, в яких учні можуть проводити цілий день або цілий навчальний тиждень. В останні роки у ФРН намітилась тенденція до збільшення частки учнів гімназій і реальних шкіл за рахунок зменшення частини учнів середніх навчальних закладів інших типів.

У Німеччині встановлено загальні стандартні правила вступу до вищих навчальних закладів. Певною мірою, допуском до навчання в університеті є диплом Abitur, який видається за результатами навчання у гімназії або у загальній школі за програмою гімназії. Для отримання цього диплому випускникам шкіл необхідно скласти іспити з чотирьох основних предметів. Відповідність освітньому стандарту, зафіксованому дипломом Abitur, зазвичай дозволяє вступити до університету без іспитів. Кілька років тому деякі престижні університети зробили виключення з цього правила – під час вступу на ряд факультетів (особливо на медичний) абітурієнту все ж таки необхідно скласти вступні іспити і прийняти участь у конкурсі. Реформа вищої освіти у Німеччині, пов’язана з об’єднанням країни у 1991 році і спричиненою цим необхідністю уніфікації освітніх стандартів, призвела до того, що диплом Abitur перестав розглядатися в якості безумовної гарантії якості отриманої його власником середньої освіти. Найближчим часом прогнозується подальше зростання кількості німецьких ВНЗ, що практикують систему конкурсного відбору серед абітурієнтів. Головним принципом вищої освіти у Німеччині є "академічна свобода" - система, що дозволяє будь-якому студенту самостійно визначати перелік дисциплін, які увійдуть до його диплому. Система вищої освіти у ФРН також має на увазі поєднання навчального процесу з науковими дослідженнями. Ці особливості визначають графік навчального процесу в університетах: кожний семестр складається з лекційних періодів (14-20 тижнів) і не лекційних, під час яких студент займається самостійною науковою роботою. Система вищої освіти ФРН об’єднує 326 навчальних закладів, переважна більшість яких є державними (недержавні вузи зобов’язані мати державну ліцензію для викладання). Основу системи складають університети (Universitaet) і прирівняні до них ВНЗ (загальна кількість - 78): класичні університети (факультети медицини, гуманітарних і природничих наук, теології, соціології, економіки, сільського і лісового господарства, інженерії), технічні університети (Technische Universitaet) (інженерія), загальні університети (Gesamthochschulen) (спеціальна професійна освіта і наукові дослідження), педагогічні інститути (Paedagogische Hochschulen), медичні коледжі, філософсько-теологічні і церковні коледжі (Theologische Hochschule), коледж спорту. До числа ВНЗ не університетського типу належать професійні вищі школи (Fachhochschulen) (професійна освіта у галузі бізнесу, економіки, сервісу, сільського господарства і прикладного мистецтва) і коледжі мистецтва (Kunsthochschule и Musikhochschule).

Найбільш відомим і престижним вищим навчальним закладом Німеччини є Гейдельберзький університет (заснований у 1386 році за зразком паризької Сорбони). Він розташований у невеликому місті Гейдельберзі у 60 кілометрах від Франкфурта-на-Майні. З XIX сторіччя Гейдельберг користується репутацією найкращої у Європі школи юриспруденції. Серед викладачів цього університету були філософи Гегель і Ясперс, хімік Геймгольц, вісім лауреатів Нобелевської премії. У рамках Гейдельберзького університету існує 15 факультетів - біології, хімії і біохімії, медицини, права, філософії, східних мов, сучасних мов, політичних наук, спорту і здоров’я та ін. При університеті відкрито ряд спеціалізованих дослідних центрів, зокрема, Інститут Південної Азії і Гейдельберзький інститут ядерної фізики імені Макса Планка. Іноземні студенти складають близько 12 відсотків від загальної кількості студентів (25 тисяч) Гейдельберзького університету. Друге місце у рейтингу німецьких університетів займає розташований у Мюнхені університет Людвига-Максимилліана (заснований у XV сторіччі). Цей ВНЗ відомий найбільшим у Європі медичним факультетом. Крім нього, університет об’єднує 19 факультетів. Загальна кількість студентів мюнхенського університету - 44 тисячі чоловік.

Середня тривалість навчання у вищому навчальному закладі ФРН складає п’ять років, хоча зустрічаються вузи з чотирьох - або шестирічним курсами. Максимальна тривалість курсу вищої освіти у Німеччині складає десять років. Зарахування у ВНЗ ФРН відбувається два рази на рік: весною, перед літнім семестром, і восени, перед зимовим семестром. Перед вступом до ВНЗ, в яких прийнятий набір на конкурсній основі, абітурієнти можуть пройти навчання на платних підготовчих курсах. Результати навчання протягом семестру відображаються  у залікових балах, які присуджуються студенту після кожної сесії. Університетський курс поділений на два етапи: базовий (3 - 4 семестри), за результатами якого присвоюється ступінь ліценціата (Vordiplom-Переддиплом), і основний (4 - 6 семестрів), за результатами якого присвоюється ступінь магістра (Magister Artium) (студенти технічних спеціальностей замість цього ступеню отримують диплом спеціаліста). Крім закінчення основного курсу університету, випускник повинен захистити дипломну роботу або дисертацію. Державний диплом, що видається університетами і прирівняними до них вищими учбовими закладами Німеччини, дає право працювати за спеціальностями, що потребують вищу освіту. Після отримання державного диплома і ступеню магістра випускники німецьких ВНЗ можуть скласти іспит або захистити дисертацію на ступінь доктора (Doctorate). Таку ступінь можуть отримати лише ті студенти, які мали викладацьку практику і склали попередні кваліфікаційні іспити. Іноземні студенти навчаються у ФРН на рівних умовах з громадянами Німеччини, тобто, навчання у державних ВНЗ є для них безкоштовним (у тому числі, у випадку отримання другої вищої освіти). Ряд німецьких фондів і організацій (наприклад, Фонд Олександра фон Гумбольдта, Фонд імені Конрада Аденауера, Фонд імені Фрідріха Еберта, Товариство Макса Планка, Німецьке науково-дослідне товариство) надає вітчизняним та іноземним студентам і вченим спеціальні стипендії для проведення наукових досліджень і підвищення академічної кваліфікації. На відміну від німецьких абітурієнтів, іноземці під час вступу до ВНЗ ФРН повинні скласти обов’язковий іспит з німецької мови (DSH-Pruefung).

Як вступити до ВНЗ Німеччини?

Вимоги до українських абітурієнтів:

Український Атестат про середню освіту не дає права на вступ до ВНЗ Німеччини у зв’язку з невідповідністю української і німецької систем шкільної освіти. В Україні навчання у школі триває 11 років, у Німеччині – 13 років.

Для вступу до ВНЗ Німеччини українським студентам необхідно:

1. закінчити 2 курси стаціонарного або 3 - 4 курси заочного відділення в українському ВНЗ. Відмінникам достатньо одного курсу стаціонарного відділення і двох курсів заочного.
2. вступити до коледжу довузівської підготовки (Studienkolleg). Навчання у коледжі триває 1 рік. Після закінчення складається “кваліфікаційний іспит” (Feststellungsprufung) на німецькій мові.Українські випускники, які закінчили школу з відзнакою, можуть вступити до такого коледжу відразу після закінчення школи.

Важливо пам’ятати, що ВНЗ мають право самостійно встановлювати правила прийому іноземних абітурієнтів: у них можуть бути свої вимоги стосовно мови, рівню освіти. Деякі з ВНЗ влаштовують додаткові іспити. Тому, перш за все, потрібно зв’язатись з міжнародним відділом обраного ВНЗ і уточнити вимоги до вступу для іноземних студентів.

Загальні вимоги щодо всіх напрямів навчання - відмінні знання мови, на якій проводиться викладання. Підтвердженням рівня знання німецької/англійської мови можуть служити успішно складені тести DSH або TestDaF, а для англомовних програм - результати TOEFL або IELTS.

Німецька служба академічних обмінів

ДААД (німецька служба академічних обмінів) - організація, що об’єднує усі німецькі вищі навчальні заклади та сприяє розвитку академічних відносин за кордоном, перш за все, за допомогою обміну студентів і науковців. До першочергових завдань організації належать: залучення іноземної молодої наукової еліти для навчання і науково-дослідної діяльності у Німеччині і, по можливості, збереження з нею довгострокових партнерських відносин; підвищення кваліфікації молодих німецьких учених у дусі відкритості і взаєморозуміння; допомога країнам, що розвиваються і країнам-реформаторам у Східній Європі у будівництві працездатних структур у галузі вищої освіти і насамкінець, підтримка германістики, німецької мови, літератури і країнознавства у закордонних вищих навчальних закладах. Такі цілі конкретно віддзеркалюються у більш ніж 200 програмах.

Дані програми призначені для усіх країн світу з усіх наукових напрямів. Вони однаково корисні як іноземцям, так і німцям. Крім того, ДААД надає підтримку навчальним закладам в їхній міжнародній діяльності за допомогою цілої низки послуг - інформаційні програми, маркетинг, консультативна допомога, надання допомоги студентам і науковим співробітникам. ДААД на консультативній основі приймає участь у формуванні зовнішньої політики Німеччини у галузі культури і науки.

Програми і проекти ДААД

ДААД проводить понад 200 програм і проектів від короткострокового обміну з метою наукових досліджень або навчання, до багаторічних стипендій для захисту дисертації для претендентів з країн, що розвиваються; від інформаційних візитів іноземних делегацій ректорів ВНЗ, до довгострокових розроблених регіональних програм для створення працездатних структур вищих навчальних закладів у країнах третього світу. Усі програми ДААД принципово відкриті для всіх напрямів у науці, для усіх країн світу у двосторонньому напрямі.

У деяких випадках межі і умови для обміну зафіксовані у міждержавних угодах про культурну співпрацю двох країн або на основі домовленостей ДААД з іноземними організаціями-партнерами. Як правило, у цьому випадку надаються зустрічні пропозиції партнерської сторони, такі, як двосторонні стипендії, додаткові послуги приймаючої сторони, звільнення від можливої оплати за навчання у ВНЗ, тощо. За даними у 1999 р. відмічено значне зростання загальної кількості стипендій, що надає ДААД. Фінансову підтримку ДААД отримали 34.237 німців і 25.807 іноземців.

Фінансування ДААД

ДААД найбільша німецька організація, що сприяє розвитку міжнародного співробітництва у галузі вищої освіти. ДААД фінансується, головним чином, з громадських фінансових джерел. Міністерство закордонних справ Німеччини, Auswartiges Amt (АА) є основним фінансовим джерелом і несе, відповідно, більшу частину як адміністративних витрат, так і витрат зі стипендіальних програм. Традиційно – це, перш за все, засоби для фінансування іноземців під час їхнього перебування у Німеччині з метою навчання або науково-дослідної діяльності (102,9 млн. євро), для фінансування проектів і програм у рамках міжнародної наукової співпраці, включаючи направлення німецьких вчених за кордон (38,7 млн. євро), а також для фінансування діяльності викладачів німецької мови у закордонних ВНЗ (37,8 млн. євро).

Кошти Федерального міністерства з освіти та науки, Bundesministerium fur Bildung und Forschung (BMBF), призначені, перш за все, для підтримки німецьких студентів і дипломованих спеціалістів за кордоном (44,2 млн. євро), для двостороннього обміну викладачів ВНЗ і для програм, конкретно орієнтованих під визначені проекти у межах індивідуального обміну (10,5 млн. євро). Кошти Федерального міністерства з економічного розвитку і співпраці, Bundesministerium fur wirtschaftliche Zusammenarbeit und Entwicklung, BMZ, служать підтримці молодих наукових кадрів з країн, що розвиваються і підвищенню кваліфікації спеціалістів і керівної ланки. Приріст 1999 р. сприяв відкриттю у ВНЗ додаткових навчальних курсів у межах післядипломної освіти для спеціалістів з країн, що розвиваються, особливо Бразилії та Індії. Завдяки допомозі Федерального Міністерства економіки, Bundesministerium fur Wirtschaft, BMWi, ДААД має у своєму розпорядженні фінансові засоби для проведення спеціальної програми для студентів економічних спеціальностей з України, Росії, Болгарії, Румунії, Казахстану і Республіки Бєларусь. З цих же засобів частково фінансується "Centre for German and European Studies" в університеті Brandeis Universitat/ Chicago в Чикаго (США).

Четвертим великим спонсором ДААД є комісія Європейського союзу, EU, особливо програми ERASMUS, для німецьких студентів, які навчаються за кордоном. Сюди відносяться також кошти, що виділяються для проведення навчальних і консультаційних проектів за дорученням Європейського союзу (0,9 млн. євро). ДААД отримує також фінансову підтримку від таких німецьких організацій, як: Товариство з технічної співпраці, Gesellschaft fur technische Zusammenarbeit, GTZ (4,1 млн. євро), Рада з науки НАТО, Wissenschaftsausschuss NATO (2,0 млн. євро), Фонд німецько-польської співпраці, Stiftung fur Deutsch-Polnische Zusammenarbeit (2,3 млн. євро), Фонд підтримки німецької науки, Stifterverband fur die Deutsche Wissenschaft (2,1 млн. євро) і багато інших. Під час фінансування стипендіальних програм, ДААД все частіше співпрацює з німецькою промисловістю.

Ви можете знайти більше інформації про стипендії і організації на сайті DAAD: www.daad.de або daad.org.ua